загинути — див. загибати … Український тлумачний словник
загинути — [заги/нутие] ну, неиш, нак. и/н , и/н теи … Орфоепічний словник української мови
загинути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
загинути — гину, гинеш, Пр. 1. Пропасти десь, загубитись, зникнути. 2. Попасти в нещастя, втратити життя, полягти на полі бою, закінчити життя в катастрофі … Словник лемківскої говірки
згынути — загинути … Лемківський Словничок
видохнути — і ви/дохти, хну, хнеш; мин. ч. ви/дох, ла, ло; док. Загинути, здохнути один за одним (про багатьох або всіх). || зневажл. Перемерти (про людей) … Український тлумачний словник
виживаність — ності, ж. Можливість або здатність вижити, залишитися живим, не загинути. Виживаність людини в умовах Арктики … Український тлумачний словник
виздихати — ає, док., розм. 1) Загинути до останнього де небудь (про тварин, птахів і т. ін.). 2) зневажл. Вимерти (про людей) … Український тлумачний словник
втопитися — (утопи/тися), втоплю/ся, вто/пишся; мн. вто/пляться; док. 1) Загинути, занурившись у воду. 2) у що, перен., розм., рідко. Те саме, що втупитися … Український тлумачний словник
гробанутися — ну/сь, не/шся, док., розм. Зазнати аварії; загинути внаслідок аварії … Український тлумачний словник